Нечасто доля підносить таю дарунки: два концерти під назвою "Крізь віки та кордони", які, наче машина часу, долаючи часові, географічні та соціально-політичні перепони, поєднають у собі вічність в інтервалі двох з половиною століть, долі митців різних поколінь, полярні емоції, властиві різним епохам. Разом з музикантами слухачі переживатимуть спектр почуттів від світлої піднесеності, чистоти та наївності XVI 11 століття — до трагізму сучасної епохи. В концертах з цікавою та незви чайною програмою — від барокових концертів Ві- вальді, концертів Баха, через одну з перлин російської романтичної музики Рахманінова до трагічного концерту Шостаковича — братимуть участь п'ять славетних європейських музикантів, а також ансамбль солістів Національного симфонічного ор кестру України під орудою Володимира Сіренка.
На рідкісній скрипці — найкращому дітищі славетного кремонця — гратиме один з найкращих учнів Давида Ойстраха, видатний скрипаль та педагог Павло Верніков, який народився в Одесі, а зараз мешкає в Італії.
Ця скрипка не належить Вернікову особисто — в неї є власник, пан Петролунгі, котрий володіє унікальною колекцією венеційських скрипок, яку, окрім "Гварнері", прикрашають і "Страдіварі". Мож ливість грати на "Бароні Кноопфі" Верніков дістав майже випадково: після блискучого дебюту у Римі до Павла підійшов незнайомець, відрекомендувався як колекціонер скрипок і запропонував з'їздити до нього у Венецію та обрати будь-яку скрипку з п'яти інструментів най-видатніших майстрів. Павло Верніков обрав "Барона" — і не помилився. Це найвишуканіший і най- прекрасніший інструмент прославленого майстра, який має блискучу репутацію серед знавців та виконавців. Звук скрипки справді фантастичний — їй властивий дуже ніжний голос та світлий і чистий тон, але водночас потужний, багатобарвний та тривалий. Почувши одного разу, його вже неможливо забути. Отже, зараз Павло Верніков — єдиний музикант, що має щастя грати на "Бароні Кноопфі".
Під чутливими руками іншого нашого співвітчизника, колишнього львів'янина, а нині громадянина Франції Бориса Бараза, звучатиме ровесниця шедевру Гварнері — унікальна старовинна віолончель, імовірно, майстра кремонської школи. На жаль, ім'я її творця залишиться невідомим — клеймо на інструменті затерте, а її історія — втім, як і кожного видатного інструмента — оповита таємничим серпанком. Відомо лише, що під час війни вона була у Москві, звідти її вивезли до Німеччини. Затерте клеймо свідчить про те, що віолончель було викрадено.
Уславлені музиканти виступатимуть разом з відомим українським дуетом — скрипалем Олесем Семчуком і піаністкою Ганною Середенко, лауреатами міжнародних конкурсів, заслуженими артистами України. Цей дует належить до покоління яскраво обдарованих і перспективних виконавців, чия витончена музикальність та емоційність у поєднанні з високою майстерністю виконання приваблює широку аудиторію вже чотири роки. За цей час дует виконував різнопланові програми, які включали шедеври західноєвропейської музики, а також найкращі зразки української інструментальної музики; брав участь у відомих фестивалях Росії, Франції, Швейцарії; виступав з концертами в Англії, Франції, Італії, США, Чехії, Польщі, Південній Кореї.
Саме цим двом музикантам належить ініціатива створення мас штабного проекту "Митці — за духовне відродження України", в рамках якого з червня 2000 року було проведено понад 50 кон цертів у найкращих філармонічних залах України. "...Крізь віки та кордони...", вочевидь, стане однією з найнеординарнішихта найвагоміших музичних подій у цій низці.
Між іншим, склад музичних інструментів, що звучатимуть під час виступів, прикрасить й українська скрипка, на якій зараз грає Олесь Семчук. її виготовив український майстер з Івано- Франківська Степан Мельник. Сьогодні — це одна з найкращих вітчизняних скрипок, котра свого часу була переможницею всеук раїнського конкурсу, має розкішне звучання та називається "Семчук". Отже, "Семчук" — інструмент дуже потужний, сильний, зовсім інший за тембральним забарвленням, ніж "Барон Кноопф". Тому, з тембральної точки зору, можна вважати, що звучатиме дует, так би мовити, чо ловіка — "Семчука" тажінки — "Ба рона Кноопфа". До того ж обидва скрипалі — хоч Олесь і є зараз учнем Вернікова — мають досить
різні виконавчі манери, але тим концерт буде ще цікавішим. До речі, звуки інструментів "Гварнері" не вперше лунатимуть в Україні. Наприклад, знаменита скрипка Паґаніні, що її привозили до Києва позаминулого літа, також належить руці кремонця, але старшого з двох братів — Ель Джезу. Не щодавно до столиці приїздив з концертом Олег Криса, який теж грає на "Гварнері". Але інструмент роботи ГГєтро Гварнері "Барон Кноопф" — дійсно звучатиме вперше. І не лише в Україні, але і в СНГ.
|